Міжлабораторні дослідження

Сьогодні ми з вами поговоримо про те, що є основою та невід’ємною ознакою якісного аналізу.

Мені часто доводилось чути щось типу такого: «Я не довіряю аналізам, всі лабораторії на один і той самий зразок дають різні результати». Чи таке: «Є три великі брехні — нахабна брехня, статистика і лабораторні аналізи».

До великого мого суму, це дуже часто є справедливим на ринку України.

Довгі роки я на своєму робочому місці виборюю право впевнено сказати: «Лабораторні дослідження не мають права входити в категорію брехні».

Хочу дуже просто вас навчити зрозуміти, довіряти лабораторії, чи ні.

Найпершим і основним критерієм достовірності аналізів є те, чи приймає лабораторія участь у міжлабораторних дослідженнях на той вид аналізу, на який дає результат.

Що таке міжлабораторні дослідження?

Міжлабораторні дослідження (або міжлаб) — це коли організація, яка має право на такий вид діяльності, присилає один і той же зразок на дослідження багатьом лабораторіям.

Ми беремо участь в міжлабах, де є понад 20 лабораторій.

В отриманому зразку лабораторія-учасник не знає правильні значення показників, які вона визначає. Вона робить аналіз і надсилає результат до організації-організатора. За деякий час лабораторія одержує звіт від організатора, де є:

● правильні результати,● допустима похибка для одержаного результату● і висновок, чи лабораторія увійшла в допустиму похибку для результату, чи ні. 

Цей захід є основним для підтвердження правильності власних досліджень. І коли акредитаційна комісія проводить аудит лабораторії (при наданні їй акредитації), це є головним критерієм, який вона перевіряє.

В Україні я зустрічалась з двома видами між лабораторних досліджень:

1. Коли лабораторія бере участь у солідних зрівняннях (там, де понад 10 лабораторій) і коли ці дослідження влаштовує кваліфікований організатор, який сам акредитується на право проводити такий захід. В основній своїй кількості такі організатори знаходяться поза межами СНД.

2. Коли дві-три лабораторії зробили такий собі «міжсобійчик», проаналізували один зразок та обмінялись між собою значеннями.

На мою думку, можна судити про рівень лабораторії (або її підхід до роботи) за тим, який з цих двох видів вона обирає.

Якщо ж лабораторія не робить міжлаб взагалі, я про рівень досліджень судити не берусь. Тоді стають справедливими, ті фрази, що я озвучила на початку.

В хорошій лабораторній практиці лабораторія не тільки бере участь раз у квартал чи пів року в міжлабораторних зрівняннях, але і повсякденно при виконанні досліджень перевіряє міжлабораторний зразок, на який має точні значення. Для чого? Для того, щоб захистити себе від можливої помилки, яка може виникнути на будь-якому етапі дослідження: коли не помітили, що у реактивів вийшов термін придатності (як в наших «аптечках» можуть бути таблетки, які вже рік мають бути в смітнику), невчасно або невірно прокалібрували прилад.

Якщо лабораторія постійно аналізує такий зразок, вона виявить помилку до того, як дасть результат клієнту.

Не лишнім буде попросити звіт лабораторних досліджень. Добросовісна лабораторія цю інформацію вам надасть. Якщо ж такий звіт від лабораторії отримати проблематично, то є велика ймовірність того, що його взагалі немає.

Я щиро хочу, щоб рівень українських лабораторій ріс та ставав таким, який би допомагав підприємцям досягати успіху.

Анастасія Шупарська, керівник лабораторії «Халомлаб»

13 грудня 2020 року